Українська література 12 дней назад nastya917546

ПОЖАЛУЙСТА НАПИШИТЕ К ЭТОМУ РАСКАЗУ ПЕРЕСКАЗ !!!

Ранкова зустріч
Був травневий сонячний ранок. На зелених луках за селом розквітнули
жовтi кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на
срібних струнах жайворонок.
Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були
блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала
зеленими луками. Дівчинка побачила барвистого метелика й усміхнулася.
їй стало так радісно, що захотілося, щоб цілий світ бачив її усмішку.
Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не
поспішав.
Раптом дівчинка побачила діда. Вiн iшов їй назустріч. Погляд його був
похмурий, брови насуплені, в очах злість. Дівчинка несла назустріч дідові
усмішку. Вона сподівалася, що він зараз усміхнеться. Невже в такий
радісний день можна бути похмурим і непривітним. Уже в глибині її душі
піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла
назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви,
дідусю!». Та дiд не усміхався. Погляд його залишався похмурий, брови -
насуплені, очі злі. Дівчинка злякалася. Усмішка погасла на лиці. І тої ж
хвилини їй здалося, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті
сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, небо стало бліде, а
срiбна пісня жайворонка тремтіла, мов струмок. Дівчинка заплакала. За
хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але спина
здавалася їй злою і непривітною.
Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила,
що знову назустріч хтось іде. То бабуся, з ціпком старенька дибає.
Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась.
I така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки
знову ожив, заграв, заспівав. Знову заясніли кульбабки, задзвеніли
бджоли й джмелi, заграв на срібних струнах жайворонок.
Дівчинка усміхнулася, перед її очима знову затремтіли барвисті крильця
метелика. Вона пішла за ним.

Ответ
1
AskChatGPT

Ответ:

Був травневий сонячний ранок. За селом на зелених луках жовто квітнули

кульбабки, дзвініли бджоли та джмелі, а на срібних струнах пісню співав

жайворонок. Тоді із будинку вийшла маленька дівчинка з блакитними очима і

білим, мов спіла пшениця, волоссям. Над тихою ранковою хвилиною вона

побачила барвистого метелика і зустріла його усмішкою. Зараз вже відчувала

себе такою радісною, що хотіла, щоб цілий світ теж прославив її

веселості. Але коли вона тупала за метеликом, установилося мовчання

та дід її пішов назустріч їй з похмурою миттю і в очах злість. Дівчинка

закликала його, щоб щось його переконало, але він далеко залишився

похмурим. І в той хвилині все навколо знову посірало і затряслося. Злость

дивувала дівчинку й над нею так і пахнув жахом. Але далеко десь удалилася

назустріч їй бабуся з ціпкою усмішкою і добротою.

Join ChatGPT | Chart | Buy | 41.5s